Є тема, яку не прийнято піднімати в суспільстві, хоча останнім часом про це починають більш активно говорити. Під час війни це не втратило своєї актуальності, а після завершення очікується погіршення ситуації через велику кількість психологічно травмованих людей. Мова йде про домашнє насилля.
Найчастіше в родинах зустрічається психологічна форма насилля, потім йде фізичне, економічне та сексуальне. Буває явне, коли оточуючі помічають синці та крики, а буває приховане, коли назовні райдужна картинка, а за зачиненими дверима постійний терор. Жертва може роками жити та думати, що все нормально, це їй лише здається, всі так живуть та нічого страшного.
Якщо у вас виникає відчуття, що вашими почуттями маніпулюють, але довести це не вдається, або партнер/ка запевняє, що такого не було та все вигадано, то знайте, що вам це не здалось та довіртесь відчуттям та здоровому глузду. Чим довше це триває, тим більше у жертви формується відчуття знецінення, низька самооцінка, втрата впевненості, сили щось змінювати та здається, що це назавжди.
З лікарем акушером-гінекологом можна більш відверто спілкуватись, ніж з іншими. Тому дуже часто на індивідуальних консультаціях з жінками, підлітками тема домашнего насилля підіймається задля профілактики таких ситуацій в майбутньому або підтримки жінок, які зараз знаходяться в аб’юзивних стосунках. Знайте, що вихід завжди є, навіть якщо зараз він не зовсім очевидний. Не варто чекати поки людина змінить свою аб’юзивну поведінку або терпіти заради дітей та картинки щасливої родини.
Існує безкоштовна цілодобова гаряча лінія центру з протидії домашнему насиллю (116-123 з мобільного або 0 800 500 335 зі стаціонарного). Там нададуть анонімні юридичні, психологічні, інформаційні консультації.
Освідомлення проблеми – вже великий крок для її вирішення.
Текст підготувала лікарка КНП “БЛІЛ м.Бахмут” акушер-гінеколог Нікітіна Анастасія Андріївна
