Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій. Передається повітряно-краплинний шляхом. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово.
Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.
За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, ангіна незначна. Висип типовий, інколи блідий.
Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
До загальних профілактичних заходів належать:
- харчування, багате на вітаміни;
- провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- загартовування та заняття спортом;
- лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).